Ендометрит. Що це за захворювання, діагностика та лікування

Ендометрит – запальний процес, який протікає у внутрішньому слизовому шарі матки (ендометрії). Супроводжується хронічними тазовими болями, кровотечами, порушеннями менструального циклу. Особлива увага до цього захворювання обумовлена можливістю розвитку важких ускладнень, таких як невиношування вагітності, порушення процесу імплантації, безпліддя при несвоєчасній діагностиці та лікуванні. Особливо насторожує той факт, що найбільший відсоток ендометритів виявляється у пацієнток дітородного віку.

Ендометрій є внутрішньою оболонкою матки, яка динамічно змінює свою структуру протягом усього менструального циклу. На кожному етапі ендометрій виростає і дозріває заново, готуючись до запліднення, і відторгається, якщо вагітність не настала. У нормі порожнина матки, вистелена ендометрієм, надійно захищена, завдяки ендоцервіксу, який є бар'єром для висхідної інфекції. Але при певних умовах інфекційні збудники легко потрапляють в матку, викликаючи запальну реакцію її внутрішнього шару. Це, як правило, бактерії, віруси, грибкова флора. Останнім часом за результатами посівів виявляються цілі асоціації мікроорганізмів.

Форми ендометриту

За характером перебігу виділяють гостру і хронічну форму ендометриту.

1. Гострий ендометрит. Спостерігається рідко. Обмежений бактеріальними інфекціями (гемолітичні стрептококи групи а, стафілококи, бактерії), які розвиваються після пологів або абортів. Фактором, що запускає патологію, є неповне відділення плаценти після пологів або наявність в порожнині матки фрагментів тканини хоріона або ембріона. Запалення протікає в стромі. Вишкрібання матки в поєднанні з антибіотикотерапією швидко призводить до подолання гострого ендометриту. Особливо важкий і стрімкий перебіг мають гострі ендометрити у пацієнток, що мають внутрішньоматкові спіралі.
2. Хронічний ендометрит. До виникнення запалення призводять  стан після абортів/пологів, внутрішньоматкові протизаплідні засоби, дренування туберкульозного сальпінгіту. У стромі ендометрія виявляють плазматичні клітини (які в нормі відсутні), макрофаги і лімфоцити. Частою причиною гострого (з поліморфно-ядерними лейкоцитами), так і хронічного (з лімфоцитами і плазматичними клітинами) запалення ендометрія є хламідія.

Важливо! У всіх випадках хронічного ендометриту показано лікування антибіотиками, оскільки це може запобігти розвитку ускладнень (наприклад, сальпінгіту).

Ендометрит при вагітності

Після пологів і відділення від матки плаценти на її стінці ще деякий час залишається відкрита рана, яка має велику площу. Саме в цю ранку потрапляють мікроби і викликають запальний процес – ендометрит. З цієї причини жінці після пологів перші 2 місяці потрібен статевий спокій. Так як при статевому акті збільшуються шанси занесення патогенної мікрофлори в піхву.

Якщо інфекційний ендометріт не лікувати, то є ризик розвитку важких патологій. Матка є місцем, де росте і розвивається плід, вона має багато кровоносних судин, які приносять йому поживні речовини і кисень. Саме по цій судинній мережі інфекція може поширитися по всьому кровотоку. Підсумком буде сепсис – зараження крові. Допомогти жінці в такому випадку дуже важко.

Жінка повинна дуже уважно стежити за виділеннями з піхви після пологів (лохії). Це загиблі після відділення плаценти шматочки слизової оболонки матки – ендометрія. Виділення в нормі тривають 2-5 днів після пологів, вони рясніші менструальних виділень і мають яскраво-червоний колір. Після 5-7 дня їх кількість зменшується.

Якщо цього не відбувається або кількість виділень навпаки збільшилася, та вони мають яскраво-червоне забарвлення, жінці необхідно терміново звернутися до лікаря. Також повинен насторожити неприємний запах виділень, домішка гною або слизу, одночасне підвищення температури тіла. Всі ці симптоми говорять про розвиток інфекції і вимагають відвідування лікаря-гінеколога.

Симптоми ендометриту

Стан матки під час ендометриту

Під час запального процесу, який зачіпає верхній шар слизової матки, відбувається збій фізіологічних процесів слизової. Залежно від занедбаності процесу і ураження органу, з'являються рідкі виділення з неприємним запахом. При важкій формі виділення стають слизисто-гнійними.

Крім цього, є ряд ознак запального процесу в ендометрії:

1. Нерівномірна товщина ендометрія.
2. Мікрополіпи.
3. Нерівномірне забарвлення.
4. Вогнищева гіпертрофія слизової оболонки.
5. Точкові крововиливи.

Додатковою ознакою ендометриту є симптом «полуниці»— поодинокі або множинні ділянки гіперемії слизової оболонки матки зі світлим точковим центром.

Діагностика ендометриту

Щоб діагностувати ендометрит проводяться спеціальні лабораторні тести. Лікар гінеколог оцінює стан пацієнтки за результатами гінекологічного огляду, клінічного аналізу крові та бактеріоскопічного дослідження мазків. Жінки з гострою формою ендометриту лікуються в умовах стаціонару, особливо коли є небезпека розвитку сепсису (параметриту, пельвіоперитоніту, перитоніту).

Під час обстеження, крім виявлення клінічних симптомів і збору анамнезу ендометриту, важливу роль відіграє зішкріб слизової оболонки матки. Гістологічний аналіз ендометрія дозволяє підтвердити/спростувати діагноз. Додатковим важливим методом діагностики є УЗД малого таза.

Лікування ендометриту

Сучасна медицина на даному етапі пропонує різні методи терапії, включаючи комбіновані схеми, що дозволяє в рази підвищити ефективність лікування.

Для лікування хронічного ендометриту використовується терапія в 2 етапи:

1. Призначення антибактеріальних або противірусних препаратів в залежності від збудника та його чутливості.
2. Усунення вторинних змін в ендометрії і відновлення його нормального морфологічного і функціонального стану.

Жінкам з гострим ендометритом показана екстрена госпіталізація в стаціонарі, постільний режим, холод на низ живота, дієта. Стратегія лікування орієнтована на антибактеріальну терапію. Призначають антибіотики. При легких і середніх формах ендометриту показана монотерапія антибіотиками. Важка форма — їх різні комбінації. При вираженій інтоксикації показана дезінтоксикаційна інфузійна терапія, гемосорбція, лімфосорбції, плазмаферез.

Профілактика ендометриту

Метою всіх профілактичних і лікувальних заходів при ендометриті є збереження і відновлення репродуктивної функції жінки.

Профілактика інфекції повинна проводитися в умовах жіночої консультації та акушерського стаціонару: жінки репродуктивного віку повинні бути сановані та соматично проліковані.

Уникнути виникнення ендометриту можна при дотриманні ряду рекомендацій: не допускати абортів, проводити профілактику післяпологової/післяабортної інфекції, застосовувати бар'єрну контрацепцію (презерватив), дотримуватися особистої гігієни (особливо в менструальному періоді).

Початок ендометриту часто починається безсимптомно. При своєчасному виявленні та лікуванні прогноз сприятливий і веде до повного одужання. Жінка може успішно планувати наступні вагітності та пологи.

Категорично не рекомендуємо займатись самолікуванням, адже правильний діагноз та стратегію лікування може призначити тільки лікар.

Щиро бажаємо здоров’я, та за потреби запрошуємо звертатись до фахівців медичного центру за консультацією.

І на останок пам’ятаймо – найкраще лікування – це профілактика, то ж не нехтуймо регулярними обстеженнями!